«У нас у колективі немає жодних рамок в гуморі», – Альберт Лалаян про «зелені концерти» і святкування Дня контрацепції

0
3
«У нас у колективі немає жодних рамок в гуморі», – Альберт Лалаян про «зелені концерти» і святкування Дня контрацепції
Гастрольні тури регіонами України продовжують звеселяти поціновувачів та фанатів популярного гумористичного шоу «Ліга сміху». «Ніколь Кідман» із міста Суми – команда із особливим стилем, у виступі якої може відбутись все, що завгодно. Про особливості життя в межах команди і табуйовані теми жартів розповів капітан команди Альберт Лалаян.

Про спільність риси між командою «Ніколь Кідман» та зіркою Голівуду Ніколь Кідман.

«Спасибі, що не запитали, чому ж саме «Ніколь Кідман». Так всі запитують. Спільних рис, мабуть, взагалі немає. Наша команда до цього мала доволі дитячу назву – «А бабушка смеялась». Нам навіть уже було соромно виступати із таким йменням. Ми захотіли називатись жіночим ім’ям. Нам завжди імпонували імена Еріка та Ніколь. Ми обрали Ніколь, але просто НІКОЛЬ звучить скучно. Ми вбили в пошуку Google слово «Ніколь», де нам вибило таке: «Ніколь Шерзінгер» та «Ніколь Кідман». Обрали саме «Ніколь Кідман», адже це звучить прикольно, однак спільних рис із справжньою Ніколь точно немає».

Про колишню назву команди «Дігімони».

«Ого, як ви копнули (сміється)! Тоді ми були школярами. Та й зараз ми ще не зовсім дорослі, мені 23 роки, хлопцям з команди по 24. Однак тоді ми були ще взагалі дітьми. Для нас «Дігімони» звучало круто, а потім ми усвідомили, що треба трошки вирости, тому для сприймання глядачів треба було змінити назву. Коли на сцені «Дігімони» – це, скоріше за все, дітлахи виходять (усміхається). А коли виходить «Ніколь Кідман» – це вже не діти, це щось більш доросле».

Найбільш поширеними запитами у Google щодо «Ніколь Кідман» є такі: «николь кидман девушка», «николь кидман даша», «николь кидман даша царенко».

«Слухайте, так красива ж дівчинка, сім’ї не має, на сцені серед п’яти хлопців. Вона виділяється уже своєю присутністю.
Можливо, справді, Дашею цікавиться стільки людей, що вона стає одним із найпоширеніших запитів (сміється)».

Про фанатів.

«Дуже приємно, коли впізнають, коли фотографуються. Бувають курйозні ситуації, коли людина підходить не для того, щоб сфотографуватись, а ти на автоматі говориш: «Так, звичайно». Багато хто скаржиться на це, мовляв, «не можу піти погуляти» тощо. Нас це не настільки зачіпає, що ми не можемо вийти на вулицю чи почухати ніс. Ми спокійно себе почуваємо завжди. Навіть у цьому закладі (бесіда відбувалась у «Ring Cofee» – ред.) нікому ми не потрібні (сміється). До речі, у Луцьку нас впізнавали, коли ми відвідували місто минулого разу. У «Ліги сміху» дуже тепла публіка, тобто, люди не соромляться підійти, поговорити. Це ніколи не здавалось мені чимось нав’язливим чи неприємним. Це не набридає. Ми самі це обрали для себе, адже знали, на що йдемо, коли потрапили до телепроекту».

Про подарунки від фанатів.

«Були різні подарунки. Мені одного разу після концерту подарували якісь жовті шорти. В основному подарунки певною мірою пов’язані із нашою діяльністю. Згадую фестиваль «Atlas Weekend», де я був присутній, бо дуже люблю музику. Якийсь чоловік подарував мені власноруч змайстровану трубку для куріння тютюну й маріхуани. Я не курю, але таку трубку тепер маю. Таку скляну, красиву. До речі, чоловік із Західної України, має власний магазин із такими речами. Мені було дуже приємно. Це лише один приклад, що можу пригадати із когорти останніх «дивних» подарунків».

Чи можна навчити людину розуміти жарти?

«Я вважаю, що у всіх людей є почуття гумору, навіть у найбільш сумних і найбільш «відбитих». Воно просто у всіх своєрідне. Якщо розповісти один жарт для двадцяти осіб, то стовідсотково п’ятеро із них стверджуватиме, що це не смішно, десятеро скаже, що дуже смішно, інші троє не зрозуміють, ще двоє зрозуміють, і саме тому їм не буде смішно. Якщо хтось не розуміє вашого гумору, тоді ваш гумор не для цієї людини».

Про табу в жартах.

«Ні для кого не секрет, що на телебаченні існує цензура. Ми не можемо лаятись чи говорити якісь непристойні дотепи не завуальовано.
Гумор – така річ, яка базується на больових точках. Якщо в людини щось болить, то це або буде боліти ще більше і розвиватись, або треба зробити так, щоб умовний комплекс став достатком. Ми часто в АТО відправляли плакати із підписами, відео тощо. Там також дивляться «Лігу сміху». Здається, що дивляться (сміється). Не хочу стверджувати, бо звучить, як якась реклама.
Особисто я вважаю, що можна жартувати над усім, що нас оточує. Так легше жити. На жаль чи на щастя, суспільство не завжди сприймає такі явища, зокрема, не сприймає жарти про те, що людині найближче. Тобто про війну, про близьких людей. Щоб не зробити нікому боляче, треба уникати подібних тем.
Скажу вам по секрету: у нас у колективі немає жодних рамок у гуморі. Коли ми самі, то жартуємо найгіршими словами та на найгірші теми. У нашому маленькому суспільстві, в межах команди, усі розуміють, що це жарт. Однак на широку аудиторію такі речі не виносимо, адже у всіх різні рівні сприйняття».

Про секс між учасниками команди.

«Якщо я зараз скажу «Так», то ви ж розумієте, що варіантів у межах нашої команди небагато (сміється). Взагалі, я думаю, що таке явище цілком допустиме. Є команди, де чоловік та дружина грають разом. В принципі, це нормальне явище. У нас таке не траплялось, або я про це не знаю (сміється)».

Про курйози під час туру.

«Дуже багато всього. У Луцьку на концерті – найбільше курйозів, адже тут у нас так званий «зелений концерт». «Зелений концерт» – коли всі артисти намагаються підколоти один одного на сцені. Якщо до цього дня сценарій у всіх був однаковий, то під час «зеленого концерту» у будь-якому виступі (чи то «Загорецька Людмила Степанівна», чи то «Луганська зібрна») може вийти учасник нашої команди і сказати щось провокативне, щоб здивувати іншу команду та змусити їх викручуватись.
«Зелений концерт» – театральна традиція. Останній концерт туру завжди повинен бути «зеленим». Про це оголошують на сцені. Люди в залі знають про це. Глядачі розуміють, що вийшла на сцену не та людина, і починають співпереживати команді, котра повинна викрутитись.
Курйозів було багато. Я вчора слова забув.
Були погані відповіді на розминках. Дуже дивні відповіді були від усіх команд, зокрема, і від «Ніколь Кідман» (посміхається)».

Про другу половинку.

«Дівчини у мене немає. І можу додати, що наразі я її не хочу. Не всі дівчата, на жаль, зрозуміють мій стиль життя. Адже я їду на два тижні в тур. Таке тільки провокує зайві проблеми, суперечки, котрі мені наразі взагалі не потрібні. Графік у мене такий, що я частіше не вдома. Тому я стараюсь уникати особистого життя, займатись тим, що мені подобається. Ха, начебто особисте життя мені не подобається (сміється)».

Про святкування Міжнародного дня контрацепції.

«Я приїду додому після двотижневого туру, ляжу на своє улюблене ліжко і просто буду спати весь день. Впродовж туру ми надзвичайно мало спали. Моє святкування пройде в режимі сну (посміхається)».

Побажання для читачів «Волинь24.Life».

«По-перше, бажаю добре відсвяткувати День контрацепції. По-друге, усім бажаю особистого життя. Не треба робити, як я.
«Любите маму, мойте руки мылом» (постійна фішка виступів команди «Ніколь Кідман» – ред.). Ця фраза з куплету пісні «Натяни…» групи «Пятница», котра із міста Харків, звідки і я родом.
Дивіться багато хороших фільмів. Ми впродовж туру передивились, мабуть, фільмів 10-15 точно завдяки великому телевізору у нашому автобусі. Раджу передивитись фільм «Джанго вільний».
Усім успіхів!»

Текст – Єлизавета НАХАМЕЦЬ
Фото – Олена ЯКОБЧУК

Передрук заборонено.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
3

Коментарі:


Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».